УВАГА! Нова платформа наукового журналу «SCIENTIA FRUCTUOSA».
Перейти за посиланням -  http://journals.knute.edu.ua/scientia-fructuosa/

ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ ЗМІНЮЄ НАШ СВІТ

Автор: Sveta on .

 ПОВНИЙ ТЕКСТ (PDF)
DOI:  http://doi.org/10.31617/visnik.knute.2019(126)07

УДК 004.94=111
 
ЛАНГ Франц Петер,
доктор наук, професор Технічного університету Брауншвейга, Німеччина

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9512-8597

ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ ЗМІНЮЄ НАШ СВІТ

Постановка проблеми. Цифрова революція швидко змінює економіку та сус­пільство, що призводить до значної невизначеності, особливо в індустріальних країнах, оскільки на перших етапах найбільше потерпає обробна промисловість. Зміни, однак, охоплять майже всі сфери життя, а також змінять структуру глобальної еконо­міки та соціальних систем. У статті надано огляд очікуваних змін.
Метою статті є виокремлення майбутніх проблем майже у всіх сферах життя, особливо в національній та глобальній економіці, соціальних відносинах, між­народній конкуренції та політиці.
Матеріали та методи. Використано економічні джерела та матеріали дослід­ження групи вчених з КЕМ Університету економіки та менеджменту (Робочі світи майбутнього, Вісбаден 2018) і Технічного університету Брауншвейга.
Результати дослідження. Цифрова революція є результатом еволюції інфор­маційних технологій, починаючи від телекомунікацій до робототехніки, штучного інтелекту та пов'язаних з цим гібридних технологій. Диджиталізація не обмежується промисловим сектором, охоплюючи всі галузі економіки та суспільства. Завдяки їй збільшується мобільність, щороку покращуються засоби комунікації, цифрові техно­логії в процесі європейської інтеграції, що дає змогу залучати робочу силу з-за кордону, тобто створюються нові робочі місця в абсолютно новому форматі, який вимагає не тільки відповідних знань, а й зміни сприйняття робочого часу, робочих процесів тощо. Цифрова трансформація охоплює й робочі місця, які виникають внаслідок значного розширення логістичної діяльності з розподілу товарів, що, в свою чергу, має наслідки для дорожнього руху, забруднення навколишнього середовища тощо. Все це також сприяє прискоренню процесів інтернаціоналізації та глобалізації. 
З огляду на це, збільшиться регіональна та глобальна міграція – від аутсай­дерів розвитку до центрів зростання, які здатні будуть прийняти значні освітні та соціальні виклики. Держави, що спробують зупинити цю міграцію закриттям кордонів, будуть вилучені з кола країн, що отримують прибуток.
Інтелектуальні цифрові системи та більш інтенсивні мережі також сприя­тимуть кращому поєднанню сімейних та професійних вимог. Домашній офіс, вільний час, довірчий робочий час, облік робочого часу або обмін робочими місцями, які вже існують, дедалі частіше ставатимуть оперативною практикою для окремих рішень. У результаті створення цифрових мереж міжнародні економічні відносини стають все тіснішими, водночас, через появу нових учасників на світовому ринку та високих технологій посилюється міжнародна конкуренція.
Висновки. Діловий світ, як і приватне життя кожного, незабаром серйозно зміниться. Ці трансформації вимагатимуть від людей здатності до адаптації, гнуч­кості та готовності вчитися, а перед компаніями постануть фундаментальні питання: як виглядатиме їх бізнес-модель у зміненому світі і чи взагалі вони існуватимуть у ньому.
Щодо працівників, то вони мають бути готовими опановувати нові знання та навички, що знадобляться їм для збереження або підвищення конкурентоспро­можності у зміненому світі. Це ж стосується і націй, які також змушені будуть шукати власні шляхи виживання і досягнення успіху на ринках.

Ключові слова: диджиталізація, цифрова революція, штучний інтелект, робототехніка, навчання протягом життя, міжнародна міграція, промисловість 4.0, міжнародна конкуренція.

REFERENCES

  1. Frey, C. B., & Osborne, M. A. (2013). The Future of Employment: How Susceptible are Jobs to Computerisation? Oxford Martin School, University of Oxford. Retrieved from http://www.oxfordmartin.ox.ac.uk/downloads/academic/The_Future_of_Employ ment.pdf), (30.3.2018) [in English].
  2. Pfrommer, J., Schleipen, M., Usländer, T., Epple, U., Heidel, R., Urbas, L., Sauer, O., Beyerer, J. (2014). Begrifflichkeiten um Industrie 4.0 – Ordnung im Sprachwirrwarr, Fraunhofer Karlsruhe. Retrieved fromhttp://akme-a2.iosb.fraunhofer.de/EatThisGoogleScholar/d/2014_Begrifflichkeiten%20um%20Industrie%204.0%20-%20Ordnung%20im%20Sprachwirrwarr.pdf [in German].
  3. Tsenov, A., Heupel, T., Zug, S., Lang, F.P., Ovcharova, J., Yordanov, Y. (Eds.) (2017). The Digital Transformation: Challenges in Technological, Scientific and Social Development, in: Proceedings of the 7th FDIBA Conference, Sofia, Bulgaria 30 November – 1 December [in English].
  4. Pfeiffer, S., & Suphan, A. (2015). Der AV-Index. Lebendiges Arbeitsvermögen und Erfahrung als Ressourcen auf dem Weg zu Industrie 4.0. Working Paper 2015 #1 Finalfassung, Universität Hohenheim, Fg. Soziologie. Download. Retrieved fromhttp://www.sabine-pfeiffer.de/files/downloads/2015- Pfeiffer-Suphan-final.pdf (30.3.2018) [in English].
  5. Lang, F. P. (2019). Quo vadis Digitale Revolution? Eine gesamtwirtschaftliche Analyse von Auswirkungen der Digitalisierung, in: Herneier, B. u.a. (Eds.).Arbeitswelten der Zukunft – Konzepte & Handlungsempfehlungen, Gabler, 3-22 [in English].
  6. Vitors, K., Schmid, K., & Wilke, P. (2017). Digitalisierung, Automatisierung und Arbeit 4.0, Beschäftigungsperspektiven im norddeutschen Dienstleistun­gssektor, in: Hans-Böckler-Stiftung (Hrsg.): Working Paper Forschung­sförderung, Nummer 032, März 2017. Retrieved from https://www.boeckler.de/pdf/p_fofoe_WP_032_2017.pdf (30.3.2018) [in German].
  7. Wolff, S. (2014). Public-Private Partnerships in Deutschland, Berlin [in English].
  8. Specht, G., Fritz, W. (2005). Distributions management, 4. Auflage, Stuttgart [in English].
  9. Gläß, R., & Leukert, B. (Hrsg.) (2016). Handel 4.0 Die Digitalisierung des Handels Strategien, Technologien, Transformation, Berlin [in English].
  10. Nilsson, N. J. (1998). Artificial Intelligence, A New Synthesis, San-Francisco [in English].
  11. Heisse Online, (2018). Kuenstliche Intelligenz AlphaGo Zero uebertrumpft AlphaGo ohne menschliches Vorwissen. Retrieved from https://www.heise.de/newsticker/meldung/Kuenstliche-Intelligenz-AlphaGo-Zero-uebertrumpft-AlphaGo-ohne-menschliches-Vorwissen-3865120.html [in English].
  12. Math Works (2018): Anleitung für Machine Learning. Retrieved fromhttps://de.mathworks.com/campaigns/products/ppc/google/machine-learning-with-matlab.html?s_eid=psn_39629569577&q=machine%20learning [in German].
  13. Straubhaar, T. (2017). Radikal Gerecht. Wie das bedingungslose Grundein­kommen den Sozialstaat revolutioniert, Hamburg [in German].
  14. Kind, S., & Ehrenberg-Silies, S. (2016). Digitale Dividende – bedingungsloses Grundeinkommen. Büro für Technikfolgen-Abschätzung beim Deutschen Bundestag. Berlin [in German].
  15. Meng, X. (2012). Labor Market Outcomes and Reforms in China, Journal of Economic Perspectives, 26(4), 75-101 [in English].
  16. Lang, F. P. (2016). China for the Normalization. WSPÓŁPRACA EUROPEJSKA NR, European Cooperation. (Vol. 2(9), (pp. 9-17). Retrieved fromhttp://www.clmconsulting.pl/index.php/we/article/view/127/405, (30.3.2018) [in English].
  17. Zang, S. (2013). Bangalore, IT-Hauptstadt in Indien. Retrieved fromhttp://indienheute.de/standortportrait-bangalore-it-hauptstadt-in-indien/ (3.6.2018) [in English].
  18. Gu, Q. (2018). Maschinenbauindustrie in der VR-China, Braunschweig [in German].
  19. Klingholz, R., Sievert, S. (2014). Krise an Europas Südgrenze, Welche Faktoren steuern heute und morgen die Migration über das Mittelmeer. Berlin-Institut für Bevölkerung und Entwicklung (Hrsg.). Discussion Paper Nr. 16, Oktober [in German].
  20. Rifkin, J. (1995). The End of Work. The Decline of the Global Labor Force and the Dawn of the Post-Market Era, Putnam Publishing Group [in English].