УВАГА! Нова платформа наукового журналу «SCIENTIA FRUCTUOSA».
Перейти за посиланням -  
http://journals.knute.edu.ua/scientia-fructuosa/

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ: АНАЛІЗ НА МАКРОРІВНІ

on .

УДК 338.33:339.564
 

ЗУБРИЦЬКИЙ Артур,
науковий співробітник відділу економіко-математичного моделювання, аналізу і прогнозів Науково-дослідного інституту фінансового права

 
ДИВЕРСИФІКАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ: АНАЛІЗ НА МАКРОРІВНІ
 
Постановка проблеми. За умов геополітичних та соціально-економічних викликів, що постали перед Україною, диверсифікація вітчизняного експорту є завданням першочергової важливості в контексті економічної безпеки. Це обумовлює необхідність проведення аналітичного аналізу диверсифікації українського експорту та виділення найбільш проблемних експортних секторів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що, незважаючи на високу зацікавленість проблемою оцінки диверсифікації експорту у вітчизняних академічних колах, відповідні дослідження здійснюються досить безсистемно та не дають змоги чітко ідентифікувати найбільш проблемні експортні сектори.
Метою статті є аналіз інтенсивної та екстенсивної основи диверсифікації українського експорту на макрорівні та ідентифікація експортних секторів, що мають найвищий потенціал до її поглиблення.
Матеріали та методи. В процесі дослідження використано методи порівняння, графічний, табличний, індексний. Основним джерелом інформації є база статистичних даних товарної торгівлі ООН (UN-COMTRADE) та даних стосовно зовнішньої торгівлі Світового банку (WITS).
Результати дослідження. У статті здійснено аналіз диверсифікації українського товарного експорту на екстенсивній та інтенсивній основах протягом 2004–2014 рр. Встановлено, що диверсифікація вітчизняного експорту на екстенсивній основі є досить високою та знаходиться на рівні країн, що розвивається. Результати розрахунку диверсифікації експорту на інтенсивній основі свідчать, що вона відповідно до поширеної думки не є критично низькою. Причина низької ефективності українського експорту криється у суттєвому відхиленні його структури від структури світового експорту, що встановлено на основі розрахунку індексу Фінгера-Крейніна. Також ідентифіковані експортні сектори, в яких концентрація експорту є найвищою, а саме:експорт палива та мінеральної сировини, продукції сільського господарства, транспорту, а також продукції легкої промисловості.
Висновки. У статті, на відміну від існуючих вітчизняних публікацій, проведеносистематизований комплексний аналіз диверсифікації українського експорту на різних рівнях деталізації. За результатами розрахунків пропонується два основних напрями максимальної реалізації національного експортного потенціалу: стратегічний та тактичний. Стратегічний напрям, що включає приведення структури вітчизняного експорту у відповідність до світової, може бути реалізований у довгостроковому періоді. Тактичний напрям полягає у зниженні концентрації експорту в найбільш проблемних секторах за рахунок активної державної політики (у т. ч. фіскальної).
Основні положення, висвітлені у статті, можуть стати базою для подальшихнаукових досліджень у напрямі ідентифікації товарних кодів українського експорту, які за умови відповідної стимулюючої політики становитимуть основу реалізації експортного потенціалу України та покращання кількісної й якісної структури національного експорту.
 
Ключові слова: експорт, експортний потенціал, диверсифікація експорту, концентрація експорту, екстенсивна основа диверсифікації експорту, інтенсивна основа диверсифікації експорту, структура експорту.

 ДИВЕРСИФІКАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ: АНАЛІЗ НА МАКРОРІВНІ